Де провести американські канікули: від Каньйону Антилопи до каліфорнійських секвой

Активні подорожі і ювелірні прикраси - несумісні? Так хто це сказав. Тревел-блогер Яна Метелкіна з чоловіком проїхала тисячі кілометрів Америки і довела - в роуд-тріп пара прикрас - краще повної валізи речей. Адже куди б не занесла дорога, ти завжди "вау". Спільно з SOVA JH ми публікуємо дорожній щоденник Яни.

Це почалося з номерного знака на авто. Ми їхали по Західному узбережжю США, коли помітили малюнок Витонченої Арки на номерах машин з Юти. Тоді ми загорілися повернутися в Америку знову, щоб побачити цей космічний символ штату. Через рік ми їхали на чорному кабріолеті по червоній землі і відчували себе колонізаторами Марса. Ми виключили з маршруту майже всі великі міста, на користь інопланетної природи. І за два тижні прожили найкрасивіші каньйони, ліси і узбережжя Каліфорнії, Арізони, Юти і Невади.

Якщо узагальнювати, у нас було всього дві мети: побачити каньйони і помірятися зростом із знаменитими секвоями. Тому наш маршрут ми розділили на двоє: "Частина перша. Вижити в спекотній пустелі" і "Частина друга. Насолодитися океанічною прохолодою Каліфорнії". Погулявши пару днів по Сан-Франциско, ми полетіли в Лас-Вегас. Там орендували машину і через годину потрапили в Долину Вогню. Термометр показав 43 градуси. Земля навколо стала червоною. І кожного разу, виходячи з машини, ми занурювалися в окріп. До найкрасивіших місць парку - всього один кілометр по мапі. Але пройти цю відстань за пекельної спеки - смертельно небезпечно. Ми не ризикнули перетворюватися в підсмажений корм для яструбів і помчали вглиб Арізони. По дорозі спостерігали шоу хмар і гори в формі лежачих драконів. І раптом посеред пишних зелених заростей побачили піщані дюни. Парк "Корал Пінк Сенд Дюнс" - це острівець Сахари посеред лісу. Вітер ганяє пісок з бархана на бархан і боляче б'є ним по обличчю. Коли почався дощ, ми вже були в Пейдж.

Пейдж і Каньйон Антилопи, штат Арізона

Місто Пейдж - найжирніша крапка маршруту. З 55 національних парків США в його окрузі знаходиться 33. Тут всього 5000 місцевих жителів, але за рік тут буває 5 000 000 туристів. На вигляд Пейдж - глуха провінція, але навколо дива. Наприклад, Каньйон Антилопи. Потрапити в нього можна тільки з групою, купивши квиток на офіційному сайті.

О 7 ранку ми вже спускалися в лабіринти каньйону. Нам важко вірилося, що гладкі форми і вигини - витівки дощової води. Рік за роком вона мчала з гір сильними потоками, які називаються раптовими повенями, і вирізала зигзагоподібні ущелини. Здивувало, що завихрення каменів іноді утворюють об'ємні малюнки, наприклад силует морського коника або голову Трампа.

Каньйон Брайс, штат Юта
Прикраси SOVA з колекції Moonlight, Botanique, "Знаки уваги", "Гра слів"

У той же день ми вирушили в Каньйон Брайс, дивитися німий спектакль кам'яних скульптур. В цілому вони нагадують замки з піску, які люблять будувати діти. Крім гри в асоціації, тут круто влаштувати пікнік. А якщо є в запасі час і гроші - влаштувати кінну екскурсію біля підніжжя велетнів.

Прикраси SOVA з колекцій Moonlight, Botanique, "Знаки уваги", "Гра слів"

Озеро Пауелл і Долина монументів, штат Юта

Улюблена розвага жителів Пейджа - рибалити на озері Пауелл. Колись на цьому місці був просто каньйон, але пізніше тут побудували дамбу і перекрили течію річки Колорадо. Так утворилося озеро (або іншими словами - водосховище) Пауелл, яке допомагає виробляти електроенергію для трьох штатів.

Прикраси SOVA з колекції Moonlight

Ми зупинилися у місцевої жительки на ім'я Лорі. Вона запросила нас порибалити з нею за компанію безкоштовно. Хоча подібна прогулянка на човні з туристичною групою коштує від $ 100 на людину. Так я вперше в житті зловила рибу і купалася в кристально чистому озері. Вода в ньому майже така ж блакитна, як в Атлантичному океані на Багамах. Але при цьому тепла, без запаху і її можна пити.

В той день по дорозі в місто Моаб ми потрапили під зливу, який немов списами хотів пробити кабріолет. І в розпал грози побачили Долину монументів. Місце, де знімали велику частину культових вестернів. Це був самий емоційний день подорожі. Але найцікавіше було далі.

Національний парк "Арчес", штат Юта

На світанку ми в'їхали в Національний парк "Арчес". Всього тут більше двох тисяч природних арок. Вони нагадували то очі Годзілли, то ручку від сумки, то прибульців. Але головна тут - та сама Витончена Арка, заради якої і планувалася вся пригода. Навіть при самому прискореному ритмі побачити триста квадратних кілометрів парку за день нереально. Тому я рекомендую приїжджати сюди двічі - на світанку і на заході, перечекавши спеку за обідом в дайнері. В кінці дня Витончена Арка виглядає особливо ефектно. Висотою з п'ятиповерховий будинок, вона схожа на ворота для в'їзду космічного корабля. А навколо обриви, кратери і кам'яні долини.

Прикраси SOVA з колекцій "Акварель", "Гра слів", "Мегаполіс", Amour

Земля навахо і каньйон "Підкова", штат Колорадо

Зворотній шлях в Вегас лежав через землі Навахо-кро. Це напівавтономне державне утворення індіанців. Грубо кажучи, країна в країні. Багато навахо досі живуть в вігвамах, заробляють на продажі прикрас в придорожніх лавках і вірять в силу амулетів типу ловця снів.

Ми прощалися з Аризоною, сидячи на краю каньйону "Підкова". Незвичайне почуття - повторно повертатися в настільки епічні місця. За рік тут абсолютно нічого не змінилося, навіть кущі залишилися того ж кольору і розміру. І на тлі цієї забетонованої вічності ти явно відчуваєш, як змінився сам.

Пляжі Північної Каліфорнії, штат Каліфорнія

Ковток міської цивілізації в Лас-Вегасі і Сан-Франциско - і знову в дику природу. Ми їхали на північ Каліфорнії по відомій Трасі номер один, повз рибальських селищ, що застрягли в океанічних хмарах. Навколо - будинки, заховані під густою шевелюрою лісів, в які ніколи не проникає світло, жовті пагорби, залиті жовтим сонцем, і неземної краси кручі узбережжя Тихого океану.

Прикраси SOVA з колекції Moonlight

Чим ближче до води, тим холодніше і туманніше. І підготовлені купальники змінюють в'язані светри. Будучи тут, ми побороли жадібність під назвою "побачити все" і дозволяли собі ліниво валятися на пляжі, їсти сендвічі, куплені на заправках, годувати чайок і спостерігати за хвилями. Всі пляжі регіону Мендосино Канті і Сонома Стейт Парку дуже красиві, але наші однозначні фаворити - Шелл Біч, Мун Стоун Біч і Сі Сайд Крик Біч.

Герневілль і Арката, штат Каліфорнія

Особливе задоволення - спостерігати провінційну каліфорнійську естетику в крихітних містах. Наприклад, Герневілль - місто однієї вулиці з олдскульними дайнерами, барами, сувенірними крамницями і кінотеатром. Причому все це настільки мале, різнобарвне і дивне, що більше схоже на декорації до голлівудських фільмів, які, до речі, знімають не так далеко звідси. А ти відчуваєш себе героєм фільму "Шоу Трумана".
Ще один каліфорнійське містечко - Арката - це квінтесенція Сан-Франциско з атмосферою фестивалю "Вудсток". І молодь, і пенсіонери тут носять кльоші, танцюють під фанк вуличних музикантів, курять марихуану (в Каліфорнії вона дозволена) і всіляко байдикують. Це рай для любителів барахолок і вінтажних крамниць. Тут стіни будинків розмальовані настільки круто, що весь центр - суцільний арт-фестиваль.

Секвої в національному парку "Ред Вудс", штат Каліфорнія

"Ред Вудс" - це нескінченний ліс площею вісім тисяч квадратних кілометрів з Трейл і різними парками. Ми приїхали в гай Стоут Гров, де немає звичних дерев - тільки секвої, найвищі дерева в світі. В середньому по сто метрів - вище американської статуї Свободи. Це містичний ліс, порослий мохом і папороттю. Якщо хочете відчути себе мурахою (що б це не означало), вам сюди. І навіть не намагайтеся сфотографувати дерева цілком.

Прикраси SOVA з колекції Moonlight

Останній вечір роуд-тріп ми провели на пляжі Шелл Біч. Позаду залишилося майже 5000 кілометрів і більше двох тижнів шляху. Західне сонце залило нас своїм золотим світлом. Ми пили вино, їли сендвічі і розуміли, що закінчується наше найдовша пригода удвох. Але це означало лише одне: скоро почнеться нове.

Прикраси SOVA з колекції Moonlight

Джерело : L'Officiel