Про любов у всіх її проявах

Оля Котрус

письменниця

«Х'юстон, у нас проблема. Мені не вдається написати про любов, все виходить занадто банально»

«Х'юстон, у нас проблема. Мені не вдається написати про любов, все виходить занадто банально», - таке повідомлення я надіслала своєму хлопцю після трьох днів марних спроб сплести у єдине полотно тисячу шістдесят шість слів, які я накидала для цього тексту.

Це були романтичні замальовки, рандомні асоціації, уривки особистих переживань, формулювання, що таке кохання, які я запам'ятала з книг, кіно і від інших людей, і ще багато чого. Але скільки б я не переставляла і ні перечитувала ці слова, все мені було не те. Остаточно вибившись з сил, я звернулася до коханого за свіжими думками. І він сказав чудову річ: «Може, так воно і є - тому кохання і здається банальним, що насправді це просто і все лежить на поверхні? ..»

Я прочитала це і озирнулася на свою вітальню: чи справді, ось же воно. Ось мій будинок, повний кохання. Адже кохання - це безпечне місце. Від ямочці на грудях коханої людини, в яку ідеально поміщається твоя щока, до твердої впевненості, що у кінці дня, будь-якого дня, тебе обов'язково вислухають, зрозуміють і поставляться дбайливо.

Не потрібно ускладнювати просте. У коханні, справжньому, щирому, немає нічого хитромудрого. Воно завжди про ясність, про дуже простий вибір між «так» і «ні», про спокій, довіру, підтримку, лояльність і доброту. У ньому немає місця страху, який часто видають за хвилювання, і невпевненість, яку видають за метелики в животі.

А головне - воно не поділяється ні на які підвиди. Воно - для всіх. І на всіх його вистачить. Ми весь час намагаємося описати його і втілити у якусь форму, але це неможливо. Тому що воно має багато облич і схоже відразу на всіх. У нього немає віку, статі або раси. Воно говорить мовою, зрозумілою навіть тим, хто сам не може говорити і чути. Кохання не підкоряється ніяким правилам. І його ні у кого не можна відняти.

«Не потрібно ускладнювати просте. У коханні, справжньому, щирому, немає нічого хитромудрого. Воно завжди про ясність...»

Святкуйте дні і навіть секунди. Запам'ятовуйте їх. І бережіть один одного. Любов - дуже крихка субстанція.

Шкода тільки, що його часто наділяють такою кількістю містицизму, якого в ньому насправді немає. І все для того, щоб зняти з себе відповідальність. Роблять з нього аж надто високу матерію, яка немов існує сама по собі, - «приходить» і «йде». А це не так. Любов - не бур'ян, який виросте, де йому потрібно. Це планета, яку потрібно берегти і підживлювати.

І Валентинів день, який так не люблять скептики, я завжди сприймала не як свято кохання, а скоріше як ще один спосіб його проявити, нагадати про нього, заявити про нього всьому світу, якщо хочете. Не можна забувати, що розкидатися цим святом - така ж розкіш для одних, як відкрито відзначати його - для інших.
Святкуйте. Святкуйте рядові вівторки і особливі п'ятниці. Святкуйте дні і навіть секунди. Запам'ятовуйте їх. Та бережіть один одного. Любов - дуже крихка субстанція.

For Love