Головний інсайт з початку війни
Перші пару годин вранці 24 лютого було дуже важко усвідомити, що Росія все ж таки почала повномасштабний наступ.
Але досвід роботи команди фонду під час Майдану та АТО/ООС допоміг досить швидко прийти до тями та налагодити робочі процеси. В першу ж добу ми зкоординувались з командою: хто де і в якому стані, хто вивозить дітей, хто залишається. Опублікували у соц.мережах фонду перші поради, як поводити себе під час обстрілів, публікації психологічної підтримки.
Вже 25 лютого ми розпочали кампанію допомоги українським лікарням на сайті
«Кожен Може». Щогодини були на зв'язку з донорами та волонтерами. Пристосувалися до буденного життя та роботи у воєнному Києві з обстрілами, блокпостами, повітряними тривогами, дефіцитом ліків та комендантськими годинами. Здавалось, що ця адаптація тривала довго, але зараз майже всі програми фонду працюють в повному обсязі. У травні ми навіть знову розпочали проект реабілітації для дітей з ДЦП.
Всі наші підопічні вже втрачали свої домівки в 2014 році у Донецьку та Луганську. За ці вісім років вони заново збудували своє життя. І головним інсайтом для нас стала незламність та рішучість матусь, підопічних родин
«Кожен Може». Маючи на руках дітей з інвалідністю, вони вдруге в житті проживають війну та втрату дому. А наша задача - бути поряд та підтримувати їх.